Вони дають як би “моментальний знімок” картини забрудненості певних об’єктів (вода, грунт, донні відкладення і т.д.) конкретними токсикантамі.
Проте вони не можуть відобразити стан екосистеми в цілому, оцінити весь спектр забруднювачів і їх взаємодію один з одним (ефект “коктейля”). Крім того, великими недоліками цих методів є їх висока трудомісткість, необхідність придбання високоточного, дорогого аналітичного устаткування.
При цьому виявлення спектру забруднювачів компонентів навколишнього середовища часто не дозволяє судити про їх токсичність для теплокровних тварин і людини. Для багатьох хімічних речовин не розроблені гігієнічні нормативи (гранично-допустимі концентрації, порогові дози і т.п.), по яких можна оцінити ступінь дії на людину.
Для інтегральної оцінки дії поллютантов на агроценози більш застосовні біологічні методи з використанням спеціальних вибраних тварин-біотестів.
Біотестування дозволяє визначити інтегральну токсичність проб з аналізованих територій, оцінити эколого-токсикологічний стан агроценозов і можливий вплив на людину.
Суть цього методу полягає у визначенні дії токсикантов на спеціально вибрані організми в стандартних умовах з реєстрацією …
Дощові червяки і екологія →